ЕТИКА РЕЦЕНЗУВАННЯ АБО ЧОМУ РІШЕННЯ – ЗА ЛЮДИНОЮ?

Опубліковано: Четвер, 12 лютого • 2026

На сайті Times Higher Education представлено матеріал про те, яку саме роль потрібно відвести штучному інтелекту у процесі рецензування наукових робіт і досліджень. Автор статті "AI is not a peer, so it can’t do peer review" ("ШІ не є рівним партнером, тому не має здійснювати рецензування") розглядає роль генеративного штучного інтелекту у процесі академічного рецензування та наголошує, що повноцінне рецензування досліджень залишається виключно людською функцією, яку машина не здатна виконати з тією ж глибиною розуміння й відповідальністю.

Всупереч активному використанню штучного інтелекту в дослідницькій діяльності – для пошуку джерел, узагальнення матеріалів чи підготовки чернеток рецензій – він не здатен замінити повноцінне експертне оцінювання. Генеративні моделі не мають епістемного контексту, притаманного людині: вони не беруть участі в наукових дискусіях, не несуть академічної відповідальності й не володіють глибинним розумінням аргументації та методології конкретної галузі.
Рецензування – це насамперед діалог у межах наукової спільноти. Досвідчений науковець оцінює не лише формальні критерії, а й змістовні нюанси, логіку доведення, новизну та переконливість результатів. Автоматизація цього процесу ризикує перетворити його на технічну процедуру, де втрачається сенс відповідального судження й складно визначити, хто відповідає за ухвалене рішення.
Попри недоліки людського рецензування – затримки чи можливі упередження – саме воно забезпечує розвиток аргументації та самокритики в науці. Технології можуть підтримувати цей процес, але остаточне рішення щодо наукової праці має залишатися за людиною.

➤ Більш детально ознайомитися з матеріалом можна за покликанням: AI is not a peer, so it can’t do peer review.