Бібліотека висловлює найщирішу вдячність команді ГО "Українська асоціація професійних фотографів" (UAPP) за подаровані примірники фотокниг: "ХРОНІКИ ВІЙНИ: УКРАЇНА 2014-2025", "Тут зводять будинки з попелу", "Донбас, край пекла та любові".

Фотокнига «ХРОНІКИ ВІЙНИ: УКРАЇНА 2014-2025» – це потужне свідчення десятирічної боротьби України за свободу, що документує найбільшу трагедію новітньої історії Європи очима тих, хто був у самому її епіцентрі. У книзі зібрано понад 360 фотографій і десятки свідчень, зафіксованих українськими документалістами та фотожурналістами з 2014 року – від Революції Гідності до щоденних реалій повномасштабної війни. Через об’єктиви фотографів постає хроніка спротиву, втрат, гідності й незламності, що стає не лише мистецьким артефактом, а й важливим історичним джерелом.
Проєкт втілений за участі провідних українських фотографів, учасників Української асоціації професійних фотографів: Андрія Дубчака, Юрка Дячишина, Георгія Іванченка, Ольги Іващенко, Сергія Коровайного, Олександра Магули, Євгенія Малолєтки, Данила Павлова, Оксани Парафенюк, Олега Петрасюка, Анатолія Степанова, Костянтина і Влади Ліберових, Владислава Мусієнка, Володимира Петрова, В’ячеслава Ратинського, Олексія Фурмана, Мстислава Чернова, Максима Дондюка, Макса Левіна та інших.
➤ Джерело.

У межах ініціативи FotoEvidence Ukraine (UAPP × FotoEvidence) Українська асоціація професійних фотографів (UAPP) видала фотокнигу Лізи Букреєвої "Тут зводять будинки з попелу" – камерну й водночас безмежно масштабну історію про повсякденне життя цивільних у деокупованих і прифронтових громадах. Це книга про рутину, в якій інколи зникає логіка, але залишається людська гідність. Про зруйновані місця, що можуть здаватися майже звичайними, якщо не вдивлятися. Та щойно зупиняєш погляд – проступають тріщини: страх, біль, упертість, надія.
У центрі проєкту – спроба відповісти на питання, яке звучить майже нестерпно простим: чому люди залишаються там, де знищена інфраструктура, бракує базових умов для життя, а небезпека є щоденною реальністю?
"Тут зводять будинки з попелу" – не лише про виживання. Це про право: залишатися на своїй землі попри руйнування; вирішувати, де жити – і навіть де померти. Про внутрішню силу, яка не завжди має гучні слова, але проявляється у найпростішому – у присутності, в опорі будням, у небажанні віддати свій дім війні остаточно.
➤ Джерело.

У межах ініціативи FotoEvidence Ukraine Українська асоціація професійних фотографів (UAPP) видала фотокнигу Сергія Коровайного "Донбас, край пекла та любові" – особисту історію про дім, якого більше немає, і про любов до землі, яку неможливо викреслити з пам’яті.
Сергій – родом із Харцизька. У цій книжці він переосмислює, що означає втратити рідне місце – і як продовжувати любити його, навіть коли воно окуповане й зруйноване. Видання охоплює 2000–2025 роки, показуючи Донбас як тривалий щоденний досвід: про пам’ять, травму, людяність і регіон, який змінився назавжди.
До книги увійшло понад сто світлин. Автор свідомо робить акцент на фотографіях – без зайвих формальних ефектів, із вертикальною логікою видання та підписами (місце/дата), винесеними в кінець, щоб ніщо не перебивало внутрішній ритм історії. Це книжка про війну та воєнні злочини, але водночас – про життя людей, у якому тепло і ніжність існують поруч із темрявою.
➤ Джерело.